МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ШЕЛУДЬКО Ольга Юріївна

УДК 618.176-085-053.6

КЛІНІКО-ГОРМОНАЛЬНІ ПАРАЛЕЛІ ТА

ЕФЕКТИВНІСТЬ НЕГОРМОНАЛЬНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ПРИ ОЛІГОМЕНОРЕЇ І ВТОРИННІЙ АМЕНОРЕЇ У ДІВЧАТ-ПІДЛІТКІВ

14.01.01 - акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України,

м. Харків

Науковий керівник: доктор медичих наук, старший науковий співробітник

Левенець Софія Олександрівна,

Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків

АМН України, м. Харків,

завідувач відділу дитячої гінекології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Грищенко Ольга Валентинівна,

Харківська медична академія

післядипломної освіти,

завідувач кафедри перинатології та гінекології;

доктор медичних наук, професор

Зелінський Олександр Олексійович,

Одеський державний медичний університет,

завідувач кафедри акушерства та гінекології

Провідна установа: Інститут педіатрії, акушерства

та гінекології АМН України, м. Київ,

відділення планування сім’ї та

статевого дозрівання дівчат

Захист дисертації відбудеться 22.01.2004 р. о 14 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.600.01 при Харківському державному медичному університеті (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий 20.12.2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

д-р мед. наук, професор Танько О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збереження репродуктивного потенціалу дівчат-підлітків відноситься до найважливіших задач сучасного суспільства, оскільки уже в найближчі роки вони вступлять у репродуктивний вік і від них багато в чому буде залежати не тільки поліпшення демографічної ситуації в країні, але й стан здоров'я майбутніх поколінь, їхні фізичні й інтелектуальні можливості.

Репродуктивний потенціал, тобто здатність у майбутньому виносити і виховати дитину, формується під впливом великого числа медичних і немедичних чинників. Цей процес безпосередньо пов'язаний з якістю психічного й загальносоматичного здоров'я, включаючи стан статевої системи на всіх етапах її розвитку. Несприятлива екологічна ситуація, поширеність шкідливих звичок, соціально-економічна нестабільність у суспільстві приводять до погіршення якості здоров'я молодого покоління (Андрюшина із співавт., 2000; Н.М. Коренєв, 2001; А.А.Зелінський із співавт., 1999; 2000). Одним з найважливіших показників і чутливим індикатором стану здоров'я дівчат-підлітків є менструальна функція. В останні роки відзначається значне збільшення поширеності порушень менструальної функції серед цієї вікової категорії. У 11 % - 19 % дівчат-підлітків відзначається виражена нестабільність менструальної функції, що частіше проявляється олігоопсоменореєю чи вторинною аменореєю (І.Р. Ґуль із співав., 1995; І.Б. Вовк, 1997; Н.Г. Гойда із співавт., 1999; В.Н. Перевозова, 1999; Б.П. Бруй із співавт., 1999; А.Р. Муслімова із співавт., 2000).

В даний час вже не викликає сумніву той факт, що порушення менструальної функції в дівчат-підлітків негативно впливають на становлення репродуктивної системи в цілому і можуть стати причиною серйозних порушень менструальної і генеративної функції надалі. Більш ніж у половини дівчат, що страждають на розлади менструальної функції, стійкі її порушення зберігаються й у фертильному віці. Чим раніш з'являються порушення в нейроендокринній регулюючій ланці, тим тяжче порушення функції статевої системи в майбутньому (Ю.А. Крупко-Большова, 1986, Komura H. із співавт. 1992). У зв'язку з цим жінки, у яких відмічається патологічний перебіг пубертату, входять у групу високого ризику щодо розвитку гормонозалежних гінекологічних захворювань (Д.Е. Шилін, 1996; С.О. Левенець із співавт. 1996; В.Ф. Петербурзька, 2000; І.В. Кузнєцова, 2000).

Незважаючи на певні досягнення у розкритті патогенетичних механізмів порушень функції статевої системи в період її становлення, розробки критеріїв їх ранньої діагностики та лікування, проблема ендокринозалежної гінекологічної патології у дівчат-підлітків залишається не повністю вирішеною, а існуючі в наш час методи лікування цього контингенту хворих мають негативні побічні ефекти (гормонотерапія), недостатньо ефективні чи складні для виконання в умовах роботи практичного лікаря. У зв’язку з цим перспективною є розробка нових негормональних методів корекції розладів менструальної функції у період її становлення.

Дисертаційна робота присвячена уточненню клініко-гормональних варіантів ОМ та А-II і негормональним методам лікування даних порушень менструальної функції у дівчат-підлітків. Обрана тема є актуальною та доцільною, зважаючи на те, що збереження репродуктивного потенціалу дівчат-підлітків відноситься до найважливіших медико-соціальних проблем.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в Інституті охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України (м. Харків) згідно з планом НДР “Підвищити ефективність негормональних методів лікування та реабілітації дівчат-підлітків з порушеннями менструальної функції” (№ держреєстрації 0101U00157) і НДР “Клініко-патогенетичне обґрунтування та розробка нових методів лікування дівчат-підлітків з гінекологічними захворюваннями незапальної природи” (№ держреєстрації 0197U001582), яка виконувалась в рамках Національної програми “Планування сім’ї”.

Автором виконано клінічне обстеження хворих з ПМФ, проведено ехосонографічне дослідження органів малого таза та статистична обробка матеріалу.

Мета і задачі дослідження: удосконалення негормональних методів лікування дівчат-підлітків з порушеннями менструальної функції та визначення прогностичних факторів стосовно його ефективності.

Для досягнення мети були поставлені такі задачі:

1. Дати клінічну характеристику групі дівчат-підлітків з ОМ та А-II.
2. Оцінити гормональний статус обстежених хворих.
3. Обгрунтувати, апробувати та оцінити ефективність негормональних методів лікування підлітків з ОМ та А-II.
4. Визначити прогностично значущі чинники стосовно ефективності негормональних методів лікування цієї категорії хворих.

Об’єкт дослідження: олігоменорея та вторинна аменорея у дівчат-підлітків 13-18 років.

Предмет дослідження: визначення ефективності негормональних методів лікування дівчат-підлітків з ПМФ з урахуванням клінічних особливостей захворювання і гормонального забезпечення організму.

Методи дослідження:клінічне обстеження фахівцями різного профілю; інструментальні методи, біохімічні, імуноферментні, радіоізотопні і статистичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів. В результаті проведеного дослідження встановлено залежність гормонального забезпечення організму від ряду факторів ризику і клінічних проявів порушень менструальної функції в підлітковому віці. Виділено чотири варіанти гонадотропної функції гіпофіза у дівчат-підлітків з ОМ та А-II: нормо-, гіпер-, гіпо- і дисгонадотропінемія. Тривала вторинна аменорея у 27,7 % дівчат-підлітків виникає на тлі зниженого вмісту ПРЛ в сироватці крові. Доведено, що гормональні розлади у підлітків з ПМФ поглиблюються із зростанням менструального віку. Розроблено нові високоефективні негормональні методи лікування дівчат-підлітків з вказаною патологією та визначено прогностично сприятливі і несприятливі чинники стосовно ефективності розроблених методів лікування.

Практичне значення отриманих результатів. Доповнено перелік факторів ризику виникнення ОМ і А-II у дівчат-підлітків, які раніше не приймалися до уваги - виховання дівчини в сім’ї соціального ризику і розлади менструальної функції з періоду менархе та епізодами тривалої вторинної аменореї.

Використання запропонованих комплексів терапії збільшує ефективність негормонального лікування до 85 % при ОМ і 59,3 % при А-II.

Визначення сприятливих и несприятливих прогностичних факторів дозволяє вже при першому зверненні призначати індивідуально підібраний комплекс негормонального лікування.

По матеріалам дисертаційної роботи розроблені методи лікування ПМФ у дівчат-підлітків, які впроваджені в практику роботи дитячих гінекологів.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено патентно-інформаційний пошук і підготовку літературного огляду з обґрунтуванням актуальності даного науково-практичного дослідження, визначення мети та задач дослідження.

Автор прийняв безпосередню участь в усіх спеціальних дослідженнях, статистичній обробці матеріалу. Спеціальні радіоізотопні, імуноферментні, рентгенологічні дослідження виконано сумісно із спеціалістами лабораторій інституту. Самостійно обстежено 214 дівчаток-підлітків із ПМФ за період 1996-2002 р.р., проведено аналіз отриманих результатів, впроваджено практичні рекомендації в практику охорони здоров’я.

Публікації, доповіді на конференціях підтверджують особистий внесок дисертанта в тлумачення і узагальнення матеріалів роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були викладені на Республіканській конференції "Актуальні питання охорони здоров'я дівчат-підлітків" (1999 р.), на конференціях молодих вчених інституту ОЗДП АМН України (2000 р.), на ІV Всеросійській конференції з міжнародною участю дитячих і підліткових гінекологів (Москва, 2000 р.), на науковому симпозіумі "Нейрогормональна регуляція жіночої репродуктивної системи в період її становлення в нормі і при патології" (2001 р.) і міжінститутській конференції на базі ХГМУ (2002 р.), на VІ Українській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми дитячої і підліткової гінекології" (Київ, 2002р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 робіт, 3 з них у фахових журналах і збірниках наукових праць, затверджених ВАК України. Отримано 1 патент та позитивне рішення про видачу деклараційного патенту на винахід № 2002108241 по методах лікування підлітків із ПМФ. Видано методичні рекомендації, що впроваджуються в 7 областях України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 135 сторінках машинописного тексту, вона складається з вступу, глави огляду літератури, глави "Обсяг і методи дослідження", трьох глав власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних джерел літератури. Роботу ілюстровано 17 таблицями і 16 рисунками.

Список використаної літератури містить 248 літер